Головні аграрні новини тижня

Март 24, 2017
519 переглядів

Ранніми зерновими засіяно майже півмільйона гектарів

Станом на 22 березня сільськогосподарськими підприємствами засіяно 471 тис. га ярових культур (20% від прогнозу) під урожай 2017 року.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

Сівба ярих триває в 21 областях. Пшеницю посіяно на площі 12 тис. га при прогнозі 190 тис. га; ячмінь — на 321 тис. га при прогнозі 1,728 млн. га; овес — на 16 тис. га при прогнозі 208 тис. га та гороху — на площі 122 тис. га при прогнозі 276 тис. га.

Сходи озимих зернових культур під урожай 2017 р. отримано на площі 7,0 млн га (із посіяних 7,2 млн га), з них в доброму та задовільному стані 5,8 млн га (83%), в слабкому та зрідженому стані – 1,2 млн га (17%).

Крім того, сходи озимого ріпаку отримані на площі 878 тис. га (із посіяних 899 тис. га), з них в доброму та задовільному стані 702 тис. га (80%), в слабкому та зрідженому стані – 171 тис. га (19,5%).

Довідка: Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» констатує збільшення вартості проведення весняної посівної кампанії на 14% до 103 млрд. гривень в порівнянні з вартістю посівної милулорічної весни. Про це йдеться в повідомленні асоціації.

«За розрахунками експертів УКАБ, вартість весняної посівної в 2017 році складе близько 103 млрд. гривень, що на 14% більше минулорічного показника. В основному за рік зросла вартість палива (на 26% до 2016 року) і добрив (на 9% до 2016 році) «-сказано в повідомленні. 24% в структурі вартості посівної кампанії займає насіння,  22% вартості припадає на добрива, 19% — на паливо, на засоби захисту рослин — 13% і 23% — інші витрати. Основу весняної посівної складають соняшник, кукурудза (на ці культури доведеться 37% і 31% витрати відповідно), соя (15%) і ярий ячмінь (10%).

20 — 24 березня у м. Вашингтон проходила 18-та Конференція Світового банку з питань земельних відносин і бідності.

Темою цьогорічної конференції було — «Відповідальне управління землями: на шляху до створення фактично-обґрунтованого підходу».

Українську делегацію на конференції очолював  перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк. Всього на заході було зареєстровано понад 1900 делегатів.

Під час свого виступу на конференції М. Мартинюк повідомив, що Україна вже запровадила цілу низку прогресивних механізмів та інструментів у сфері управління земельними ресурсами. У рамках пленарного засідання, присвяченого найкращим світовим практикам з управління землями, українська делегація презентувала проміжні результати проекту з дистанційного зондування земель – відстеження їх фактичного використання, що реалізується за підтримки Світового банку. Механізм зондування відпрацьовується на базі двох районів у різних агрокліматичних зонах – Білоцерківського та Снігурівського. Перші результати вже демонструють порушення в звітності, як у частині цільового використання ділянок, так і зловживання в його межах.

«Поширення системи зондування на всю країну дозволить значно збільшити ефективність використання земельних ресурсів, мінімізувати тіньовий сегмент на агроринку та підвищити доходи місцевих бюджетів. Це один з найбільш ефективних інструментів для підвищення прозорості в земельних відносинах» — відзначив Максим Мартинюк.

За словами Першого заступника Міністра, оскільки реалізовані раніше проекти в сфері управління землями — зокрема, впровадження системи моніторингу стану земельних відносин — забезпечили прозорість та відкритість інформації, та, з огляду на стратегічне значення земельних ресурсів для держави, український Уряд визначив роботу над оптимізацією та вдосконаленням цієї галузі як пріоритетну.

Крім того, в рамках конференції М. Мартинюк провів кілька зустрічей з представниками американського бізнесу, під час яких відзначив, що український агропромисловий комплекс демонструє стабільну тенденцію до зростання як економічних, так і фізичних показників, а тому є перспективним напрямком для інвестицій з боку американського бізнесу. «Українські сільгосптоваровиробники є одними з найбільших в світі споживачів ресурсів та техніки, а також зацікавлені в залученні прогресивних агротехнологій, які дозволять ще більше підвищити ефективність сільського господарства, — сказав він. — Провідне місце України на глобальному ринку продовольства, а також високий коефіцієнт ROI в українському АПК роблять привабливою реалізацію наймасштабніших інвестпроектів в Україні».

Перший заступник Міністра запевнив, що Мінагрополітики налаштоване на максимальне сприяння залученню іноземних інвестицій у галузь та готове надавати всебічну допомогу представникам бізнесу.

 

Кабмін опублікував новий Порядок визначення рівня локалізації виробництва вітчизняними підприємствами машинобудування для агропромислового комплексу, з ростом ступеня локалізації ряду складної сільгосптехніки з 35% у 2017 році до 60% — в 2020 році.

Відповідну постанову №147 від 16 березня опубліковано на сайті уряду.

У новому Порядку змінена формула визначення ступеня локалізації, а також визначено перелік технологічних операцій, необхідних для виробництва техніки та обладнання для АПК на території України.
Рівень локалізації виробництва для тракторів з потужностями двигуна від 59 кВт до 189 кВт і більше, спецавтомобілів сільгосппризначення і комбайнів (самохідних і причіпних) встановлено на рівні 35% в 2017 році, 45% — в 2018 році, 55% — в 2019 році і 60 % — в 2020 році.

 

 

22 березня Урядом було ухвалино постанову, відповідно до якої аграрії зможуть отримати бюджетну дотацію за підсумками діяльності у лютому 2017 року.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
«Уряд та Мінагрополітики прийняли усі необхідні документи для виплати дотацій сільгоспвиробникам. Проте, терміни набуття чинності цих актів передбачають такі виплати лише за підсумками березня. Для того, щоб виробники змогли отримати кошти за лютий, було прийнято відповідне рішення і ухвалено постанову», — зазначила заступник Міністра Олена Ковальова, коментуючи прийняття документу.
Документом передбачається, як виняток, надати право на отримання бюджетної дотації за підсумками роботи у лютому 2017 року сільгосптоваровиробникам, які станом на 31 грудня 2016 року перебували у реєстрі спецрежиму ПДВ, та станом на 1 березня 2017 року були платниками ПДВ та здійснювали діяльність відповідно до п.3 Ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Крім того, постановою затверджується таблиця відповідності КВЕДів до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. У законі «Про державну підтримку сільського господарства України», дотація передбачена виробникам відповідно до КВЕД. Але у податкових документах, на підставі яких розраховується розмір дотації, зазначаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Така відповідність надасть ДФС можливість адміністрування бюджетних дотацій аграріям.

 

 

Верховна Рада надала можливість отримати відшкодування ПДВ за грудень 2016 року в рамках діючого до 1 січня 2017 року спеціального режиму тим сільгоспвиробникам, які не встигли цього зробити через блокування спецрахунків в системі електронного адміністрування.

За прийняття законопроекту №6099 в цілому, який був зареєстрований в Раді 20 лютого, проголосували 274 депутати при мінімально необхідних 226.
Протягом періоду до 31 грудня 2017 року сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в реєстрі, одноразово збільшується на суму коштів, які були перераховані з 1 по 30 січня поточного року, з поточних на спецрахунки, відкриті сільгосппідприємствам, які застосовували до 1 січня 2017 року спецрежим ПДВ, в установах банків, але не більше суми, яка повинна була направлятися на спецрахунок підприємства відповідно до податковою звітністю за грудень 2016 року.При цьому таке збільшення здійснюється за заявою платника податку.
Довідка. Раніше аграрні асоціації зверталися до керівництва країни з проханням сприяти вирішенню питання розблокування додаткових електронних рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, що були заблоковані з 1 січня 2017 року, оскільки був скасований спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників,що діяв до 2017 року. Державна казначейська служба розблокувала рахунки на один день — 13 січня. Деякі підприємства змогли скористатися можливістю і зареєструвати податкові накладні за грудень в порядку, який визначений для спеціального режиму оподаткування ПДВ. Однак більшість підприємств не змогли зробити це за один день.