Збирання ріпаку: як зберегти врожай

Август 15, 2017
759 переглядів

Збирання ріпаку має свої особливості, бо його насіння дуже дрібне, сипуче, а дозрі­лі стручки легко розтріскуються. Ріпак можна збирати як роздільним способом, так і пря­мим комбайнуванням. За роздільного способу ріпак скошують у фазі жовто-зеленої стиглос­ті — потемніння у стручку близько 50%насіння за його вологості 30-35%. Висота зрізу рос­лин має бути не меншою за 20-25 см.

Останнім часом переважна більшість гос­подарств надає перевагу прямому комбайну­ванню, завдяки якому можна у стислі строки провести «збиральну компанію» і зменшити ризики втрати врожаю від неконтрольованих явищ.

Пряме комбайнування застосовують на незабур’янених посівах, які мають нормаль­ну густоту і рівномірне дозрівання, коли на­стає повна стиглість насіння, за його вологості не вище за 15%, але до початку розтріскування стручків. Насіння, що обмолочене за вищої во­логості, містить хлорофіл, що погіршує якість олії. Якщо під час збирання стебла ще зелені або існує сильне засмічення бур’янами, воло­гість може підвищитися на 2-5%. Оптимальна вологість насіння для обмолоту становить 10- 13%. За вологості нижче ніж 10% втрати насін­ня можуть сягати 50%.

Строки і способи збирання визначають за кольором і вологістю насіння.

Щоб втрати були мінімальними, рекомен­дуємо проводити збирання на високому зрі­зі, на 2-5 см нижче за нижній ярус стручків.

Для збирання ріпаку робочі органи ком­байнів регулюють у такий спосіб:

  • частота обертання молотильного ба­рабана — 500-600 об/хв;
  • частота обертів вентилятора — 450-600 об/хв;
  • зазори між бичами молотильного ба­рабана і декою на вході — 16-20 мм, на виході — 3-7 мм.

Під час обмолоту стежать, аби насіння не пошкоджувалось, позаяк під час зберіган­ня його якість погіршується. Сторонніх домі­шок у бункерній масі допускається не більше ніж 10%; вміст олійних домішок (битого й обрушеного насіння) — не більше за 3%.

Для вирівнювання дозрівання рослин рі­паку, особливо на посівах, забур’янених під­маренником чіпким, ромашкою, а також зниження ураження рослин збудниками альтернаріозу, фомозу, сірої і білої гнилей, за по­треби прискорити збирання врожаю пря­мим комбайнуванням на 5-6 днів порівняно з оптимальними строками, застосовують десиканти.

Колір і стан насіння

Воло­гість, %

Світло-зелене невиповнене насіння з м’якою оранжевою обо­лонкою

>70

Зелене невиповнене насіння з м’якою червонуватою оболон­кою

60-70

Темно-зелене, зелено-жовте насіння, виповнене, з м’якою обо­лонкою, в разі розтирання ділиться на половинки

50-60

Жовто-коричневе,темно-коричневе насіння, виповнене, із твер­дою оболонкою, в разі розтирання не ділиться на половинки

25-35

Чорне виповнене насіння,тверде, не ділиться

 >15

Десикацією (від лат. Оезіссаге — вису­шувати) називають переджнивне підсу­шування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення зби­рання врожаю, що особливо ефективне в разі забур’яненості і за вологої погоди.

Застосування десикантів зменшує втрати врожаю і витрати на доведення до стандарту зібраного насіння.

Наразі зареєстровано багато препаратів для десикації озимого ріпаку на основі диква­ту, глюфосинату амонію та гліфосату. Насам­перед, це гліфосати.

Але слід розрізняти поняття десикації і де­фоліації.

Коли застосовують гліфосати, слід вжива­ти термін дефоліація, адже вегетативні час­тини рослин ріпаку поступово жовтіють і ви­сихають, та й процес висихання генеративних органів значно повільніший, одночасно виси­хають і листя, й стебла. Посіви обробляють глі­фосатами, коли побуріє 70% стручків у ріпаку, або за два тижні до збирання.

Препарати на основі гліфосату блокують рослинний фермент, що бере участь у синте­зі ароматичних кислот. Ці препарати швид­ко проникають у судинну й кореневу системи рослини.  Однак симптоми дії гліфосату мож­на помітити лише за два тижні. Крім того, слід пам’ятати, що в разі застосування препаратів із групи гліфосатів заборонено використовува­ти ріпак на корм тваринам та ріпакову олію — у харчовій промисловості. У разі передчасно­го застосування гліфосатів відзначають також зниження вмісту олії в ріпаку на 8-12%, позаяк максимальне її накопичення відбувається пе­ред збиранням. Унаслідок цього значно знижу­ється ціна ріпаку.

Посіви ріпаку обприскують до початку зби­рання урожаю, коли пожовтіє і побуріє 70-75% стручків. Обприскування проводять одним із препаратів згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використан­ня в Україні. Добре себе зарекомендували гліфосати компанії Монсанто— Раундап, в.р. (3,0 л/га), Раундап Екстра, в.р. (2,6 л/га); компанії Терра Вита — Екстраклін 607 РК (2,4 л/га), Су- перклін 480 РК (3 л/га). Це дає змогу підсушити рослини бур’янів та обмолочувати ріпак за ба­зової вологості насіння у стручках 10-12%.

Процес десикації, на відміну від дефолі­ації, відбувається значно швидше. Десика­цію проводять десикантами на основі диквату: Реглон Супер 150 5Ь — дикват іону, 150 г/л (2-3 л/га) компанії Сингента і дикват дибромід Самум 150 РК —дикват дибромід, 150 г/л (2-3 л/га) та Самум Форте 374 РК — дик­ват дибромід, 374 г/л (0,8-1,0 л/га) компанії Терра Витта. Ці препарати не лише зупиняють розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними орга­нами, а й витягують з неї вологу. Саме за­вдяки зневодненню оброблена рослина від­мирає, позаяк у механізмі впливу діючої речовини закладено ефект підсушування.

Отже, застосовуючи препарати на основі диквату і дикват диброміду, досягають голов­ної мети десикації — різкого зменшення воло­гості насіння й відсутності впливу на кількість олії в насінні ріпаку та на її якість.

За науковими даними, різниця вмісту во­логи у насінні, обробленому препаратами на основі диквату і гліфосатами, перевищує 20%. Саме в цьому полягає суттєва різниця між десикацією та дефоліацією. Крім того, доволі швидко висушуються стебла і лис­тя, що прискорює збирання врожаю і змен­шує втрати. Десикацію проводять у момент почорніння перших насінин і коли насін­ня в середньому ярусі основного стебла на­буває забарвлення від червоно-коричневого до темно-коричневого (усі стручки жовту­ваті). За 7-10 днів можна починати збирати врожай ріпаку.

Аби запобігти прямим втратам від роз­тріскування стручків під час збирання за­стосовують препарати типу Нью-Філм-17 (пінолен) або Еластик. їх основу становить клейка речовина, одержана із хвойних порід дерев. Плівка, яка утворюється на обробле­них цими препаратами стручках, захищає їх від розтріскування. Водночас вона залиша­ється проникною для повітря, тобто не пе­решкоджає випаровуванню вологи зі струч­ка, натомість запобігає його набуханню від атмосферної вологи. Завдяки цьому недо­зріле насіння висихає без погіршення якос­ті. а стручки не розтріскуються до повного висихання рослин до передзбиральної во­логості 10-12%. Нью-Філм-17 застосовують із нормою витрати 0,7 л/га, Еластик — 0,8— 1,0 л/га за 2-3 тижні до збирання ріпаку, коли пожовтіє 70-75% стручків.

Найкращим засобом для застосування в період дозрівання ріпаку є авіаобприску­вання або застосування висококліренсних обприскувачів.

Препарат Нью-Філм-17 можна також за­стосовувати як прилипач до пестицидів, що запобігає їх змиванню під час дощу. Мож­на використовувати його в суміші з десикантами на основі діючої речовини дикват дибромід — Самум 150 РК та Самум Форте 374 РК. Посіви рекомендуємо обробляти ввечері або у хмарну погоду, позаяк хімічні сполуки, які утворюються від потрапляння препарату на рослину, швидко розкладаються під дією ультрафіолету.

Щоб уникнути втрат під час збирання вро­жаю олійного насіння, використовують спе­ціальне обладнання — ріпаковий стіл із боко­вими ножами/сепараторами.

Післязбиральна доробка насіння

 

Зазвичай під час збирання озимого ріпаку його реалізують, як-то кажуть, «з колес» — про­сто з поля покупцеві. Це зумовлене особливос­тями насіння культури: його сипкістю, точніше «розтіканням» поверхнею під час вивантажен­ня та перевантаження у разі перевезення на тік. За підвищеної вологості насіння або значного вмісту домішок насіння бур’янів відбувається швидке самозігрівання і псування насіння.

Якщо насіння завозять на власні скла­ди, післязбиральну його доробку проводять у стислі строки. Первинне очищення насін­ня проводять за допомогою очисних машин: ОВС-25, ОВП-20А, ЗВС-20, ЗВС-20А. За тако­го очищення з партії насіння виокремлю­ють до 40-60% домішок. Після очищення на­сіння просушують, застосовуючи установки активного вентилювання, бункери актив­ного вентилювання, екранні або шахтні су­шарки, подові сушарки за нагрівання його не вище за 30-35 °С, За відсутності такої тех­ніки насіння сушать у сонячну погоду на від­критих майданчиках, насипавши його шаром завтовшки 5-10 см і постійно перемішую­чи. Товарне насіння ріпаку після первинного очищення доводять до вологості 8% і реалі­зують або залишають на зберігання у склад­ських приміщеннях насипом чи в мішках.

Насіння ріпаку зберігають у чистих, сухих насіннєсховищах, обладнаних вентиляцій­ними установками, у засіках насипом, недо­сипаючи на 15-20 см до кінця перегородок, заввишки 1,5 м. Якщо насіння зберігають у мішках, їх у штабелі має бути не більше ніж 6-8 шт. Вологість товарного насіння під час зберігання має бути у межах 7-8%; насіннє­вого: для озимого ріпаку — 10-12%; для яро­го — 8-10%; насіння страхового фонду обох форм ріпаку — не вище за 8%. Температуру в приміщенні підтримують у межах 10-15 °С.

Посівний матеріал ріпаку потребує вто­ринного очищення і сортування на машинах ОС-4,5А; СМ-4; «Петкус-Гігант К-231»; «Петкус-Супер К-541»; «Петкус-Селектра К-218» із трієрним блоком К-553; К-547А. Якщо насін­ня засмічене підмаренником чіпким, для очи­щення застосовують електромагнітні машини СМЩ-0,4; ЕМС-1А; К-590А. Для очищення від насіння важко відокремлюваних бур’янів ко­ристуються сепараторами «Змійка», СОМ-ЗОО, пневматичними столами ПСС-2,5 тощо.

 

 В.О. Курцев

Начальник відділу технологічного супроводу

ТОВ «Імперія-Агро»,  канд.с.-г.наук;

О.М. Гайденко

Учений секретар, завідувач науково-технологічного

відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій

Кіровоградської ДСГДС НААН, канд.тех.наук

 

 

Журнал  «АГРОНОМІЯ СЬОГОДНІ»